Почуття власної гідності… Це як?
Кожен із нас хоч раз у житті замислювався над тим, що ж таке «гідність»? Або потрапляв у ситуацію, де варто було виявити почуття власної гідності.
Для мене яскравим прикладом людської гідності є життя і творчість Лесі Українки. Мужня талановита жінка з дитячих років боролося з тяжкою недугою, але, незважаючи на біль і фізичні страждання, гідно виборювала в долі право на життя. Її вірші – уособлення гідності, уміння достойно триматися в найскладнішій ситуації, високо тримати голову, щоб не трапилося. Передусім це повага до себе і до тих людей, які тебе люблять.
Гідність починає виявлятися ще в дитячому віці. Так, формування і становлення цієї прекрасної людської якості показує у своїх творах Всеволод Нестайко. Попри те, що його герої іноді поводять себе недостойно, наприкінці твору автор неодмінно ставить їх в такі умови, які сприяють усвідомленню власних помилок. Наприклад, в оповіданні «Ябеда» дівчинка Ляля, розуміючи свій огидний вчинок, починає плакати. Їй соромно й образливо через власну поведінку. Саме в цей момент (разом зі сльозами) у героїні твору зароджується почуття власної гідності.
Прикладів людської гідності, особливо в критичних ситуаціях (як-от сьогоднішня війна на Донбасі) можна навести безліч. Це як Сонце, іноді воно яскраве й тепле, а буває непомітне й дощове, як в похмуру погоду, АЛЕ ми точно знаємо, що Сонце – є, просто сьогодні воно «не в гуморі».
Почуття власної гідності щоденно й щогодинно витворює нас як особистостей, дозволяє поважати себе, любити інших, ЖИТИ…