Довідково-філологічні ресурси Інтернету
Бондар Андрій Валерійович, студент І курсу, спеціальності «Середня освіта. Українська мова та література» Таврійського національного університету (м. Київ). Науковий керівник – Авраменко С.М., к.п.н., доцент кафедри словʼянської філології та журналістики
Кожен сучасний мовознавець, викладач, студент, школяр або просто той, хто вивчає яку-небудь мову чи цікавиться мовознавством, хоч раз у житті потребував спеціальної літератури й словників. У таких випадках завжди в нагоді стає гарна бібліотека, проте нині постійне відвідування книгозбірень уже є не таким популярним і далеко не завжди нагальним. Сьогодні перевагу все більше віддають мережевим ресурсам, що позбавляють користувачів від одноманітної механічної й часозатратної роботи.
В українському сегменті Інтернету існує багато філологічних ресурсів різного спрямування, осторонь хоч одного з яких, мабуть, не лишився жоден українець. Згадаю про ті, що, на мою думку, є найкориснішими:
1. Сайти r2u.org.ua "Російсько-українські словники" та e2u.org.ua "Англійсько-українські словники" − найбільший в Україні словниковий портал, що дозволяє шукати одразу в 26 словниках та має мовний форум; окремо містить кілька редакцій українського правопису та низку праць, присвячених правописним проблемам і термінології.
2. Сайт lcorp.ulif.org.ua "Український мовно-інформаційний фонд НАН України" − мережеві словники різного спрямування (сумарно − 10 словників), серед яких окремо можна назвати незавершений двадцятитомний "Словник української мови", публікацію якого розпочала Академія наук України 2010 року, та додаток "Словники України on-line", що містить автоматизований пошук за правописним словником редакції 2008 року та вміщує синонімію та фразеологію.
3. Сайт sum.in.ua − мережева версія одинадцятитомного "Словника української мови" (1970−1980). Попри характерну на час його виходу заангажованість, СУМ-11 становить беззаперечний скарб вітчизняної лексикографії.
4. Сторінка ukrmap.com.ua/services/kodeksi-ustalenoji-praktiki − збірка інструкцій (28 штук) з передання назв зарубіжних країн засобами української мови, затверджених Державною службою геодезії, картографії та кадастру. Тут зібрано й узагальнено основні принципи унормування й написання українських географічних назв українською мовою та українською латинкою відповідно до норм і правил українського правопису.
5. Сайт wiktionary.org − багатомовний мережевий словник вільного наповнення, який, зокрема, містить українськомовний розділ. Його виняткові особливості − можливість широкого морфемного пошуку, вимова значної кількості слів та широка інформація про їх етимологію.
Як можна побачити, п'ять вищенаведених філологічних ресурсів можуть стати вірними щоденними помічниками для особи будь-якого рівня й напрямку філологічного зацікавлення.