Формування полікультурної компетентності учнів засобами інноваційних технологій |
|
Формування полікультурної компетентності учнів 2.1. Зміст навчальної діяльності. 2.2. Формування полікультурної компетентності на основі ІКТ. 2.3. Компаративний аналіз тексту. 2.4. Формування соціокультурної компетентності учнів на уроках мови . 2.5. Метод проектів. 2.6. Результативність роботи. Сучасні інтеграційні процеси вимагають нової школи, метою якої є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. Одним із шляхів оновлення освіти є орієнтація навчальних програм на набуття ключових життєвих компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження. Однією із ключових компетентностей є полікультурна, головне завдання якої – формування поваги до традицій, звичаїв, історії України, толерантного ставлення до культур та традицій інших народів. Полікультурна компетентність передбачає оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей, їх індивідуальності, їх відмінностей за національними, культурними релігійними та іншими ознаками. Актуальність цього питання й зумовила вибір теми «Формування полікультурної компетентності учнів засобами інноваційних технологій». Питання полікультурності висвітлено в Концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах базової та загальної середньої освіти. Реалізацію завдань полікультурної освіти втілено в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, де виділено соціокультурну змістову лінію, яка є «засобом опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей». Складовою літературного компонента є культурологічну змістова лінія, яка передбачає «усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей». Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, що «належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури».
За інноваційним потенціалом досвід має комбінаторний характер, так як передбачає конструктивне поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості, формуванню ключових компетентностей. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.
Для втілення цієї мети практикуємо традиційні та інноваційні технології навчальної діяльності. У своїй роботі керуємося науково-теоретичним досвідом М. Скаткіна, А. Хуторського (компетентнісний підхід у навчанні); І. Якиманської (особистісно орієнтоване навчання); Л. Пироженко, О. Пометун (інтерактивні технології); С. Алборової, Н. Сороко (інформаційно-комунікаційні технології), А. Макаренка, Г. Сковороди, В. Сухомлинського (розвиток творчих здібностей дітей у процесі виховання). Досвід роботи над проблемою ґрунтується також на науково-методичних рекомендаціях Н. Бухлової, О. Гуменюк, І. Родигіної, Т.Ткачук, Т. Харахоріної, В. Шуляра; теоретико-практичних доробках учителів-словесників: Т. Попової, С. Ралькіної, Л. Фурсової.; досвідом практичної діяльності вчителів української мови і літератури С. В. Миронюк, О. Г. Лукащук, Л. М. Лернатович.
Що має зробити вчитель, щоб вирішувати завдання формування полікультурної компетентності учнів і який результат з позиції діяльнісного підходу може свідчити про його здійснення?
Зміст навчальної діяльності вибудовуємо за ієрархією: - мотивація: сучасне суспільство надає багато можливостей стати успішною людиною, але для цього потрібні знання з різних галузей наук, інтелект, уміння спілкуватися; - мета діяльності вчителя: зацікавити учнів до вивчення рідного слова, сприяти розширенню світогляду учнів, долученню їх до світової культури; - форми організації: парна, групова, індивідуальна на різножанрових уроках (інтерактивна лекція, прес-конференція, урок-практикум, урок-подорож тощо); - методи: словесні, частково-пошукові, дослідницькі, репродуктивні, пояснювально-ілюстративні; - прийоми: редагування, переклад тексту, рольові ігри, взаємоопитування, ситуативні діалоги тощо; - очікувані результати: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й має широкий кругозір, орієнтується в досягненнях людської культури, має потребу в постійному поповненні своїх знань, уміє формулювати власну точку зору, співпрацювати в колективі. Створенню відповідних умов для активізації й розвитку пізнавальної діяльності учнів сприяє використання таких методів та прийомів:
Використання на уроці презентацій дозволяє урізноманітнити форми викладу матеріалу, типи навчальних завдань, «занурити» учня в уявний світ мистецтва, індивідуалізувати процес навчання, створити можливості для проведення компаративного аналізу художнього твору чи літературного явища з іншими видами мистецтв (живопису, кіномистецтва, музики). Для реалізації цього завдання було створено медіатеку кабінету мови та літератури, що налічує 40 примірників. Важливо побудувати процес навчання так, щоб учень відчував потребу в тих знаннях, вивчення яких організує вчитель. Застосовуємо різноманітні форми уроків: урок-реквієм, урок-подорож, урок-телепередача, урок-конференція, урок-суд, урок-звіт, урок-гра, урок-уявна екскурсія. Поглиблення змісту уроку відбувається за рахунок встановлення міжпредметних зв'язків з історією, музикою, географією, художньою культурою, російською мовою, світовою літературою, інформатикою (додатки 1, 2 ). • спорідненість українських казок з казками народів світу («Про правду і кривду», «Мудра дівчина» – «Пані Метелиця» братів Грімм, «Розумна жінка»); • типологічний зв'язок (балада Т.Шевченка «Тополя» – Ґете «Вільшаний король»); • запозиченість (Л.Глібов «Вовк і Ягня» – І. Крилов «Вовк і Ягня», Езоп). Особливу увагу приділяємо принципу пріоритету загальнолюдських цінностей. Пропонуємо школярам завдання, мета яких – наблизити їх до засвоєння не тільки подібності творів, але і близькості світогляду різних народів. Так, у 5 класі при розгляді усної народної творчості і казок звертаємо увагу учнів на спільність тем, ідей, мотивів, сюжетів, подібність образів у міжнаціональних творах. Порівнюючи твори української та світової літератури, учні користуються пам'ятками «Як готуватися до компаративного аналізу», «Пам'яткою для підготовки до характеристики літературних героїв з елементами порівняння» . У ході роботи використовуємо засоби образотворчого мистецтва, музики. Так, вивчаючи у 8 класі лірику Лесі Українки, звертаємось до поезій Ф.Петрарки, М.Лермонтова, мариністичного живопису І.Айвазовського, музики П.Чайковського, Ф.Шопена. При вивченні у 5 класі народних казок порівнюємо українську народну казку «Про жар-птицю і вовка» та російську народну казку «Сказка об Иване-царевиче и сером волке», використовуючи засоби образотворчого мистецтва. Ефективним засобом здійснення компаративного аналізу вважаємо складання порівняльних таблиць, діаграм (діаграм Венна), в яких систематизується необхідна інформація про компоненти двох порівнюваних елементів. Урок-семінар теж допомагає здійснити компаративний аналіз творів. Прикладом такого аналізу є порівняння "Енеїди" Вергілія й однойменної поеми І. Котляревського. Найдоцільнішим на уроках компаративного аналізу є використання методів творчого читання, евристичного та дослідницького перекладу; прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів; аналіз проблемної ситуації, проблемних пізнавальних завдань, пов'язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах, порівняння художніх творів, зіставлення твору з його генетичним джерелом, евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо. Саме вони допомагають розкрити творчий потенціал особистості кожного учня, сформувати аналітичне мислення, полікультурну компетентність. Сприяють формуванню полікультурного світогляду учнів інтегровані та бінарні уроки. Наприклад, у 6 класі, вивчаючи твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», згадуємо роман Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (додаток 3). Дієвим засобом формування полікультурної компетентності учнів є уроки літератури рідного краю. В їх основі лежить краєзнавчий матеріал, який вивчається в контексті української чи світової літератури, інших галузей мистецтва і науки, що дає можливість учням краще зрозуміти особливості рідної літератури. Формування соціокультурної компетентності передбачає оволодіння школярами знаннями про природні, економічні, історичні, суспільні, культурні особливості країни, в якій вони живуть, а також зумовлює глибше розуміння власної духовно-культурної автентичності через усвідомлення традицій світової культури. Освітній зміст соціокультурної змістової лінії має наповнювати система текстів. Текст втілює культуру в собі, в ньому закладена інформація, що відображає соціокультурну специфіку мовної спільноти. Текстова основа систематично розширює кругозір, ознайомлює з найвидатнішими постатями, подіями національної історії та культури, матеріальними й духовними пам’ятками, із звичаями й традиціями українського народу, що мають цінність не лише для української, а й для світової культури. Нами дібрані тексти для контрольних диктантів, які пов’язані з темою «Народні свята України», самодиктантів, читання мовчки . На уроках розвитку зв’язного мовлення також повинна спрацьовувати певна система в доборі культурологічних текстів. Формуємо полікультурну компетентність і на основі краєзнавчого матеріалу. Різноманітні факти про заснування, символіку, особливості природних багатств, архітектурні та історичні пам'ятки, видатних людей, письменників Миколаївщини лежать в основі текстів і тестових завдання для аудіювання, читання мовчки, диктантів, переказів. Така робота розширює кругозір учнів про культуру малої батьківщини, дає можливість застосувати здобуті знання під час написання творчих робіт культурологічного характеру: «Герб мого району», «Уявний діалог із ровесником з-за кордону про видатних митців рідного краю», «Архітектурна пам'ятка мого селища».
(6кл. – імітування байки у стилі Л.Глібова, гуморески; 7 кл. – думи та балади; 9 кл. – твори у стилі Т.Шевченка). Учні 9-11 класів частіше отримують пропозиції щодо складання проектів. Один із видів – створення презентації в програмі PowerPoint («презентаційний проект»). При цьому вони самостійно обирають межі застосування знань й посильне завдання: від елементарного пошуку й збору інформації в мережі Internet, створення презентації, що містить дані про життя і творчість митця, до певних узагальнень та аналізу творів; від користування on-line словниками, набору в електронному виді різноманітних правил до створення оригінальних таблиць та конспектів. Під час створення мультимедійного проекту з'являється можливість розкрити всі таланти школярів. Свої творчі здібності учні розвивають і просто набираючи текст, добираючи ілюстрації, вставляючи в презентацію власні малюнки, створюючи оригінальні колажі, власні вірші, добираючи музичний супровід. До презентації залучають власний відеофільм, тести, питання з теми. Багато можливостей виявити творчі здібності надає робота з дизайном слайда — вдало підібрати шаблон, шрифт, анімацію, створити навігацію. Найчастіше на уроках української літератури використовуємо творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності. Ще однією умовою для формування полікультурної компетентності учнів є позакласна робота з предмета (конкурси, вікторини, ранки, літературні газети, усні журнали, наукові конференції, літературні читання, заняття в драматичному гуртку).
• підвищення рівня загального культурного розвитку, рівня розвитку процесів мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення); • підвищення рівня бажаної мотивації до навчання; • ІІ місце в обласному етапі Міжнародного конкурсу ім. Т.Шевченка ; • призові місця в ІІ (районному) етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови та літератури та Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика; • учні - слухачі Миколаївського територіального відділення МАН України.
Викладання української мови та літератури — це специфічна галузь творчої педагогічної діяльності, яка спонукає вчителя до нестандартного художньо-педагогічного мислення. Учитель повинен зрозуміти, усвідомити свою роль у житті нашої держави і в житті своїх учнів, систематизувати все надбане, здійснити крок на шляху опанування таких педагогічних технологій, які б допомогли вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним. Необхідність розвитку національно свідомої, духовно багатої особистості в незалежній українській державі зумовлює потребу формувати в школярів полікультурні знання й вміння, виховувати шанобливе ставлення до життєдайного джерела народної мудрості, продовжувати кращі традиції минулого, примножувати їх, уміло трансформувати в сучасне життя. На уроках мови, літератури, у позаурочний час повинно відбуватися «полікультурне зростання» учня. Учителю-словеснику випадає найпочесніша, найвідповідальніша місія допомогти учнівській молоді прилучитися до культурної скарбниці українського народу. Зауважимо, що на сучасному етапі процес освоєння культурної спадщини має свої особливості. Тенденція переосмислення ролі й значення культурної спадщини полягає у прагненні не лише зберегти її в первісному вигляді, а й активно ввести у формат теперішнього життя. Відкриття нового в старому спонукає не механічно використовувати надбання минулих поколінь, а вивчати його й активно вводити в сучасну полікультурну ситуацію, розуміти спадкоємність художніх цінностей. Сучасні інноваційні підходи до викладання української мови та літератури дають підстави сподіватися на те, що підростаюче покоління, сформувавши полікультурну компетентність, усвідомить одну важливу істину - українська нація має свою історію, мову, культуру, традиції і наукові здобутки, якими відрізняється від інших народів, і це характеризує її індивідуальність серед інших народів. Набувши засобами уроків мови й літератури міжпредметних компетентностей, учні усвідомлять «хто ми, чиї діти», шануватимуть наше милозвучне і солов'їне Тарасове слово, зуміють зробити все можливе,щоб держава піклувалася про свій народ, його мову, берегла його культурні надбання.
3. Іванова О. Навчаємо критично мислити // Відкритий урок. – 2007.- №2 4. Концепція літературної освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/13508/ 5. Концепція мовної освіти в Україні (проект). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index-116816.html 6. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи" (укладачі Шелехова Г. Т., Пентилюк М. І., Гнаткович Т.Д., Коржова Н.Б., Таранік-Ткачук К.В.).-ВД «Освіта». -1013 р. 7. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література. 5-9 класи» (авт. колектив, керівник Мовчан Р.В.).-ВД «Освіта». – 2013 р. 8. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 1 / Упор. К.Ю.Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 304 с. 9. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання - К., 2003. 10. Родигіна І. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. - Харків. – 2005 11. Токмань Г. Специфіка, структура, типологія уроків літератури. Узагальнення індивідуальної творчості вчителя // Дивослово. – 2003, №10. 12. Українська мова. 5 – 12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М. Ковальчук та ін. – К.: ВТФ «Перун», 2005. 13. Фурсова Л. Від літературної компетенції – до життєвої компетентності (Формування літературної компетенції учнів на уроках української літератури в процесі використання контекстних матеріалів) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005, №5. 14. Фурсова Л. Інтегровані уроки літератури. Тернопіль. - 2004. - 80 с. 15. Хуторськой А. Ключові освітні компетентності.-Освіта.ua. 12.01.2009 16. Шелехова Г. Використання комп'ютерних технологій на уроках української мови // Українська мова і література в школі. – 2006. – №8. 17. Шуляр В.І. Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання //Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. - № 5. – С.27-
День добрий, друзі, Ще один урок До вас прийшов за розкладом сьогодні Отож озброймось книгою й пером, Щоб упірнуть у мовну нам безодню.
Зимовий,узлісся, м’який, прикрашений, невеселий, заметіль, прибережний, яскраво-білий, прегарний, морозець, Новий рік, півмісяця, прив'язний, білосніжний, прибудований,зів’ялий, мільйонний, крамниця «Ялинкові прикраси», кафе «Сніжинка», принесений, .
І група – зробіть словотвірний розбір слова прибережний ІІ група – Доберіть синонімічний ряд до слова заметіль ІІІ група – Знайдіть і підкресліть дієприкметники.
• змінюється за родами, числами, відмінками;
Параграф 16. Вправа 135. Синтаксичний розбір першого речення. І група - 2-3 речення ; ІІ група – 4-5 речення, ІІІ група 6-7 речення.
Хід уроку
Щоб вивчити рідну мову на «відмінно».
• Що називається дієприкметником? • Назвіть ознаки дієслова у дієприкметнику. • Назвіть ознаки прикметника у дієприкметнику. • Яка синтаксична роль дієприкметника?
У старовинному місті Умані є мальовничий куточок, який цілком справедливо названий чудом України, її перлиною. Такою коштовністю є дендрологічний парк «Софіївка», заснований для багатого польського магната графа Потоцького. Дружина Станіслава Потоцького Софія ,зачарована красою тутешньої природи, забажала звести великий палац , а її чоловік наказав поряд розташувати парк. Спроектовані інженером Людвігом Метцелем роботи велися протягом шести років. Оголені схили ярів засаджувалися деревами: дубом, липою, кленом. Алеї парку, вимощені міцним камінням, створюють атмосферу давнини. Постійно працюючий фонтан «Змія» є одним із загадкових витворів майстрів. Ось уже два століття дивує око видатне творіння любові, природи й мистецтва, зведене як подарунок дружині.
б) задіяний, збережений, конкретний, прибудований; в) засиджений, прибережний, вимріяний, приготовлений; г) тремтячий, палаючий, змарнілий, активний;
Зазирнути у скриньку, взяти одну із карток. Визначити дієприкметник, який він. 1) Чого не було й не буде, а назване людьми. 2) Зимою біле, весною чорне, літом зелене, осінню стрижене. 3) У лісі рощене, з лісом рівняється, а лісу не бачить. 4) Чорне сукно залізло у вікно. 5) Повернуте до сонця золоте донце. 6) Скручена, зв'язана, на кілок посаджена, по подвір'ю гуляє (Нар. творчість). Виконання тестових завдань.
А) самостійна незмінна частина мови; Б) самостійна змінна частина мови; В) особлива форма дієслова; Г) безособова дієслівна форма. А) вивчений, цікава, прочитаний; Б) присивілий, перемагаючий, зарослий; В) атакуючий, сухий, відлітаючий; Г) охмарений, передплатне, потемніле. А) родами, числами і відмінками; Б) часами і дієвідмінами; В) родами та числами; Г) відмінками та числами. а) сказаний, бачений, шитий; Б) посинілий, пломеніючі, стоячий; В) прогнилий, пожовклий, перемагаючий; Г) прочитаний, лежачий, допомагаючий. А) що роблячи? що зробивши?; Б) що робити? що зробити?; В) що роблячий? що зроблений?; Г) який? яка? яке? які?. А) убраний, підписаний, ріжучий; Б) скошений, зіпсований, пожовклий; В) процвітаючий, лежачий, почорнілий; Г) забутий, зроблений, засніжений. Дж. Лондона, Дж. Ролінг. Звернення до епіграфу.
Учні знаходять художні засоби у творі «Тореадори з Васюківки».
Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан ».
Без вірного друга велика туга. Друзі пізнаються в біді. Людина без друзів - що дерево без коріння. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. Нових друзів май, старих не забувай. При добрій годині всі друзі й побратими. У друга вода солодша від вражого меду. Як прийде туга, пізнаєш друга. Дружба - найбільший скарб. Дружба родиться в біді, а гартується в труді. Дружба - як дзеркало: розіб'єш, не складеш.
|